Оскарження поновлення на військовому обліку «знятих» за непридатністю: аналіз нової правової позиції Верховного Суду

Світло в кінці тунелю для повторно взятих на облік «знятих» з військового обліку по  непридатності до в/с. Донедавна судова практика була негативна. Суди першої та другої інстанції відмовляли в зобов’язанні ТЦК та СП внести відомості до реєстру про виключення позивача з військового обліку, мотивуючи тим, що «частина шоста статті 37 Закону встановлювала підстави для виключення з військового обліку, тоді як зняття з військового обліку було врегульовано частиною п`ятою цієї статті. Водночас, на переконання судів, саме лише посилання у посвідченні на відповідну норму закону не змінює змісту внесеного до посвідчення запису, в якому зазначено саме про зняття, а не про виключення позивача з військового обліку.

З огляду на це, суди дійшли висновку, що за наявності у посвідченні формулювання «знятий з військового обліку» відсутні підстави вважати позивача таким, що був виключений з військового обліку та втратив статус військовозобов`язаного, а тому його перебування на військовому обліку є правомірним».

Але Верховний суд в своїй постанові від 09 червня 2026 року по справі № 320/29761/25 дійшов до правового висновку, що «конкретна фактична обставина, з якою закон пов`язує зміну облікового статусу особи, відповідає конкретній правовій підставі для вчинення певної облікової дії. Так, якщо особу визнано непридатною до військової служби, така обставина за своїм правовим змістом є підставою для виключення з військового обліку, а не для зняття з нього.

Іншими словами, формулювання у військово-обліковому документі має відповідати правовій підставі внесення відповідного запису. Суб`єкт владних повноважень не наділений дискрецією на власний розсуд визначати, чи за однієї і тієї самої встановленої законом підстави особа підлягає зняттю з військового обліку або виключенню з нього, оскільки такі облікові дії мають різні правові наслідки.

У цій справі у військово-обліковому документі позивача зазначено про його зняття з військового обліку, однак одночасно наведено посилання, яке, за своїм змістом, може вказувати на пункт 3 частини шостої статті 37 Закону, тобто на норму, яка регулює виключення з військового обліку.

Таке поєднання відомостей є взаємовиключним, оскільки одна частина запису вказує на зняття з військового обліку, тоді як наведена правова підстава свідчить про виключення з нього. Відтак зазначений запис містить внутрішню невідповідність, яка потребує з`ясування його дійсного змісту та правової підстави внесення.

Суди попередніх інстанцій, встановивши наявність у військово-обліковому документі позивача одночасно формулювання про його «зняття» з військового обліку та посилання на правову норму, яка стосується виключення з військового обліку, фактично надали перевагу лише словесному формулюванню запису та дійшли висновку, що позивач був саме знятий, а не виключений з військового обліку.

При цьому суди попередніх інстанцій зосередили свою увагу переважно на тлумаченні різниці між правовим регулюванням зняття з військового обліку та виключення з нього. Однак у межах цієї справи саме по собі розмежування зазначених понять не є спірним, оскільки і позивач, і відповідач фактично виходять із того, що зняття та виключення з військового обліку є різними обліковими діями, які мають різні правові наслідки.

Ключовим у цій справі є встановлення того, яка саме облікова дія була вчинена щодо позивача: зняття з військового обліку чи виключення з нього, а також яка фактична та правова підстава зумовила внесення відповідного запису до його тимчасового посвідчення.

Верховний суд відправи справу 320/29761/25 на повторний розгляд до суду першої інстанції для дослідження підстав визнання позивача непридатним до військової служби.

Які ж докази слід подавати позивачам у таких справах, крім, власне, військово облікового документу з відмітками про зняття з військового обліку по непридатності за станом здоров’я?

• архівну медичну документацію, якщо призначалась інвалідність – довідки МСЕК, ЛКК;
• документи щодо професійних захворювань та травматизму;
• довідку з пенсійного фонду про нарахування соцвиплат по інвалідності;
• журнали протоколів ВЛК;
• акт/витяг з особової справи з ТЦК та СП.

Для збору документів подаються адвокатські запити в мед заклади, ТЦК та СП, роботодавцям. Щодо отримання інформації, що містять медичну таємницю доведеться оформляти окремо нотаріальну довіреність на представника ну, або ж,засвідчувати підпис заявника нотаріально. Часто неможливо отримати інформацію з об’єктивних причин – закінчення строку зберігання документації, фізичного знищення архівів, втрати доступу до архіву на ТОТ тощо.

Чим більше документів, тим більші шанси отримати позитивне судове рішення про зобов’язання ТЦК та СП внести відомості до Державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

©Адвокат Анжела Анатоліївна Василевська                                                             04.07.2026