Дарування квартири і розлучення: чи можна забрати подарунок назад?

Чоловік подарував дружині 8 років тому квартиру під час шлюбу, а після розлучення погрожує розірвати договір дарування. На скільки такі погрози є реальним і за яких умов дійсно можна розірвати договір дарування.

Відповідно до статті 727 Цивільного кодексу України дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Договір дарування зумовлюється особистими відносинами дарувальника і обдаровуваного та укладається з добрим ставленням до обдаровуваного, а тому містить особливі правила його розірвання, що не застосовуються до інших договорів. Загальною підставою для такого розірвання правочину є злісна невдячність обдаровуваного. Це обумовлено також і тим, що законом не може бути передбачено морального обов`язку для обдарованого, спрямованого на вдячність та повагу до дарувальника (постанова Верховного Суду від19 травня 2020 року в справі №523/9855/17).

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність, з моменту вчинення дій обдаровуваним, що створюють загрозу безповоротної втрати дарунка (постанова Верховного Суду 29 січня 2026 року справа № 357/18379/24). До суду обов’язково необхідно подавати докази вчинення обдарованим таких дій а також того, що подароване майно становить велику немайнову цінність для дарувальника, наприклад, дарувальник сам прикрашав стіни будинку фресками, що становлять певну художню цінність, є доказом його видатних мистецьких здобутків тощо. Не кожен будинок, що лише «дорогий, як пам’ять» дарувальнику, буде розціненно судом як такий, що має «велику майнову цінність».

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. В даному випадку необхідно доводити статус подарованої речі як об’єкта культурної цінності та надати суду докази недбалого ставлення, наприклад, письмові звернення дарувальника щодо догляду, консервування, реставрації дарунку, який залишився без належної реакції обдарованого, висновок експерта чи спеціалісти, про ризик знищення чи пошкодження подарованої речі, якщо не вжити належних заходів по її збереженню.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим.

Відповідно до Постанови ВС від 17 листопада 2021 року по справі № 539/1509/20 право дарувальника на розірвання договору дарування є строковим, адже воно існує доти, поки існує річ, яка є предметом договору.

Аналізуючи зазначену норму можна дійти висновку, що розірвати договір дарування дарувальник має право лише за умови наявності дарунка в натурі, тобто коли дарунок на момент пред`явлення такої вимог є збереженим. Отже, якщо річ була відчужена третій особі, її повернення не є можливим. Дарувальник може вимагати розірвання договору дарування лише у тому разі, коли дарунок на момент пред`явлення вимоги є збереженим, тобто знаходиться у власності обдаровуваного і його стан відповідає його призначенню. Наявність у обдаровуваного права власності на предмет дарунка є невід`ємною складовою збереженості дарунка на момент пред`явлення дарувальником вимоги про розірвання договору.

Збереженість дарунка передбачає знаходження дарунка у власності саме обдаровуваного, а не лише його фізична наявність як речі – предмета матеріального світу. Відсутність дарунка у власності обдаровуваного не відповідатиме критерію збереженості дарунка (частина четверта стаття 727 ЦК України).

Таким чином, якщо обдаровуваному не належить дарунок на праві власності на момент розірвання договору дарування, то за відсутності речі (збереженості майна) правові наслідки для повернення дарунка в натурі на підставі частини першої статті 727 ЦК України не виникають.

Аналогічна правовий висновок, викладений Верховним Судом у постановах:

від 26 вересня 2019 року у справі № 464/1509/17 (провадження

№ 61-34669св18) та від 21 жовтня 2020 року у справі № 357/10458/18 (провадження № 61-13626св19)

Саме з метою унеможливлення розірвання договору дарування, обдарований може вдаватися до різного роду маніпуляцій – від фізичного знищення речі до відчуження на підставі фіктивних угод, наприклад дарування членам сім’ї.

В разі відчуження обдарованим подарунку на підставі фіктивного договору обдарованому доведеться звертатися до суду одночасно з двома позовними вимогами – і про оскарження фіктивного договору і про розірвання договору дарування. В даному аспекті заслуговує на увагу правовий висновок Верховного Суду, визначений в Постанові від 17 листопада 2021 року по справі № 539/1509/20, згідно якого Верховний Суд погоджується з доводами заявника про відсутність у судовій практиці Верховного Суду висновку щодо питання застосування норми частини четвертої 727 ЦК при одночасному розірванні договору дарування та оспорюванні правочину з новим власником, однак, зважаючи на те, що розділ 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» глави 16 «Правочини» розділу ІV«Правочини. Представництво» розміщений у Книзі першій «Загальні положення» ЦК України, колегія суддів не вбачає підстав для визначення специфіки застосування зазначених положень ЦК України до правовідносин щодо розірвання договору дарування на підставі статті 727 ЦК України.

У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік. Важливо чітко розуміти, з якого моменту відраховується цей процесуальний строк. Більшість помилково вважає, що річний строк розірвання договору дарування, починається з моменту укладання договору дарування. Але, відповідно до правового висновку Верховного Суду,  зробленого у постанові від 20 липня 2021 року у справі № 607/12186/16, сам по собі факт укладення договору не порушує прав дарувальника, а такі права вважаються порушеними внаслідок умисного вчинення обдаровуваним злочину відносно дарувальника, тобто набрання законної сили обвинувального вироку відносно обдаровуваного.

Оскільки колишня дружина стосовно колишнього чоловіка чи його членів сім’ї не вчинила ніякого злочину, а підстав стверджувати, що обдарована вчиняє якесь недбальство, внаслідок чого квартира може бути знищена або істотно пошкоджена саме як культурна цінність, взагалі немає. Розірвання шлюбу, особиста неприязнь, подружня зрада тощо не є підставою для розірвання договору дарування, але цілком може бути предметом маніпуляцій та психологічного тиску.

© Адвокат Анжела Анатоліївна Василевська                        22.03.2026.