Чи законна відмова у виплаті ОГД сім’ям, якщо виявиться вміст алкоголю у загиблого військового? Актуальна судова практика
ПІДСТАВИ ДЛЯ ВІДМОВИ У ВИПЛАТІ
Відповідно до ч.1 ст. 164 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Але Комісія Міноборони, відмовляючи у виплаті ОГД сім’ям загиблих військовослужбовців, часто безпідставно пов’язує смерть військовослужбовця, яка стала наслідком захворювання чи протиправних дій іншої особи, із вмістом алкоголю у крові померлого.
Хоча вище вказана норма чітко зазначає, що підставою для відмови у виплаті ОГД, є, зокрема, смерть, що сталася внаслідок ДІЙ військовослужбовця у стані алкогольного сп’яніння, наприклад, сів п’яний за кермо та спричинив ДТП, чи помер внаслідок інтоксикації алкоголем, а не сам факт вмісту алкоголю в крові.
Тобто, між смертю військового та станом сп’яніння має бути причинно-наслідковий зв’язок, а не сам по собі стан сп’яніння на момент смерті.
РОЗМІР ВИПЛАТИ
Якщо в постанові ВЛК буде зазначено, що військовослужбовець помер під час проходження військової служби, навіть якщо було виявлено вміст алкоголю, сім’я матиме право на виплату ОГД відповідно до Порядку №975 в розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму*, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, – у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, – у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з проходженням військової служби.
* На 2026 рік прожитковий мінімум в Україні становить 3328 грн для працездатних осіб з 1 січня.
ПОЗИЦІЯ СУДІВ
Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв рішення від 23.01.2026 по справі № 500/6555/25, в якому зазначив: «Проаналізувавши зміст цієї статті 16-4 Закону №2011-ХІІ, суд дійшов висновку про те, що допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги членам його сім`ї.
Матеріли справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення безпосередньо ОСОБА_6 кримінального злочину або адміністративного правопорушення та/або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його загибель.
Причиною смерті солдата ОСОБА_6 є вчинення кримінального правопорушення старшим солдатом ОСОБА_8 , що підтверджують матеріали службового розслідування, тобто ОСОБА_6 помер внаслідок протиправних дій іншого військовослужбовця, а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали свої наслідком його смерть, а відтак відмова відповідача у призначені та виплаті позивачам одноразової грошової допомоги, передбаченої абзацом 2 пункту «а» частини першої стаття 16-2 Закону №2011-ХІІ та Порядком № 975, є протиправною.
Ураховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги дружині та двом синам загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок поранення, пов`язаного з проходженням військової служби, солдата ОСОБА_6 , викладене в пункті 16 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 27.12.2024 № 44/в є протиправним та підлягає скасуванню».
Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 03.06.2025 по справі № 340/5255/24 залишив в силі рішення суду першої інстанції про зобов’язання Комісії Міноборони розглянути повторно заяву щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця у розмірі 15 000 000 гривень. Комісія ж відмовила у виплаті ОГД з мотивів, що при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі померлого військовослужбовця виявлено етиловий спирт в концентрації 4,86%о.
У вище вказаній постанові суд зазначив, що «витяг з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців протокол від 14.08.2023 №2830 не містить інформації про те, що перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з його смертю. Навпаки, вказано, що захворювання колишнього військовослужбовця, головного сержанта ОСОБА_6 , отримане ним під час проходження військової служби: «Гостра серцева недостатність. Атеросклеротична хвороба серця», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.
Більш того, згідно з лікарським свідоцтвом про смерть, виданим 25.11.2022 №2935/НЕ Комунальним закладом «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», причинно-наслідковий зв`язок між перебуванням ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння та його смертю не був встановлений під час проведення судово-медичної експертизи. Натомість, судово-медичним експертом встановлено, що гостра серцева недостатність ОСОБА_6 була спричинена атеросклеротичною хворобою серця.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено факт смерті військовослужбовця ОСОБА_6 під час проходження військової служби внаслідок чи то вчинення ним адміністративного правопорушення та не довів наявності причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою позивача (у тому числі, перебування його у стані алкогольного сп`яніння) та його смертю.
Також є цілком безпідставними посилання відповідача на статтю 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає адміністративну відповідальність розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані та виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, позаяк задля позбавлення особи встановленого права на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених пунктом а) статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ, має бути доведений в діях особи саме склад адміністративного правопорушення та, як наслідок, така особа має бути притягнута до адміністративної відповідальності».
Верховний Суд у Постанові від 18.03.2024 по справі № 120/13997/21-а сформував правовий висновок про те, що законодавством передбачено обмеження у виплаті гарантованої державною одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема, внаслідок наявності доведеного факту вчинення ним дій у стані алкогольного сп`яніння. Така допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця або втрата ним працездатності є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння.
За даною справою смерть військовослужбовця сталася через виражений набряк головного мозку як наслідок синдрому відміни після тривалого вживання спиртних напоїв. За цих обставин суд вбачав вину військовослужбовця у власній смерті через тривале вживання алкоголю під час військової служби, що є підставою для відмови сім’ї у виплати ОГД.
За фабулою справи № 640/6477/19 військовослужбовець перебував у стані алкогольного сп’яніння, якого застрелив інший військовослужбовець: «Відмова у виплаті ОГД була обґрунтована тим, що відповідно до положень статті 16-4 Закону №2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення ним адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп`яніння. У цьому рішення зазначено, що ОСОБА_3 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння намагався роззброїти ОСОБА_4 в результаті чого загинув від пострілу».
Але колегія суддів ВС погодилася із висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_3 помер внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , а не в результаті вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали свої наслідком його смерть, а відтак відмова відповідача у призначені та виплаті членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги є протиправною.
В Постанові ВС по справі № 640/6477/19 також зазначається, що «допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.
Трактування положень пункту 1 статті 16-4 Закону №2011-XII у зазначеній інтерпретації узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2018 (справа №802/1869/17-а), від 04.03.2020 (справа №813/2071/17) та від 15.06.2022 (справа № 826/4813/18)».
ВИСНОВКИ
Одноразова грошова допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.
Якщо у постанові ВЛК зазначається, що смерть настала під час проходження військової служби (а НЕ ПРИ ЗАХИСТІ БАТЬКІВЩИНИ), то слід подавати заяву на виплату ОГД відповідно до Порядку № 975. За таких обставин для виплати сім’ї 15 млн. грн. за Постановою № 168 підстави відсутні.
© Адвокат Анжела ВАСИЛЕВСЬКА 01.02.2026